«Щоб у дитячих очах загорілися  промінчики,  ти повинен запалити в собі сонце"                                                 

                  В.О. Сухомлинський 

 

Загальні відомості 

Освіта:

        повна вища

 

Спеціальність:

       Музичне виховання.

     Народна художня                                                   творчість.

 

Кваліфікаційна категорія:

     спеціаліст 1-ї категорії

 

Посада:

      музичний керівник

 

Стаж роботи:

       7 років

 

Навчальний заклад:

Дошкільний навчальний заклад ясла-садок комбінованого типу №57 фізкультурно-оздоровчого                  напрямку

Рівненської міської ради  

 

 Проблемне питання музичного керівника:

  

          

           «Фольклор – як засіб  морально-етичного  виховання».

 

    Принцип національної спрямованості освіти, визначений у Державних програмах (Коментарі до Базового компонента дошкільної освіти України та Базової програми розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі»), реалізується завдяки використанню українських народних ігор у практиці роботи дошкільних закладів. Адже, граючи в народні ігри, діти не лише опановують рідну мову, а й ознайомлюються зі здобутками фольклору — мирилками, лічилками, дражнилками, закличками, зговірками, учаться використовувати їх у різних життєвих ситуаціях.
   Багато фольклористів, етнографів, педагогів, літераторів систематично збирали й вивчали дитячу творчість.
Яскрава образність музичної мови фольклорних наспівів, їх виконання, що містить елементи гри, танцю, декламації, барвисті костюми роблять їх доступними для розуміння і виконання дітьми різного віку, починаючи з найменшого. Ці традиції народного виконання зумовлюють комплексний підхід до процесу навчання.
   Навчання дітей фольклору, на нашу думку, повинно відбуватися на основі синтезу основних форм художньої діяльності — музики, хореографії, народного танцю, фольклорного театру, образотворчого мистецтва, праці. 
   Особливе різноманіття фарб творів народної художньої культури, яскрава музична мова фольклорних наспівів, контрастність в характеристиці казкових героїв, боротьба добра і зла дають нам підставу припустити доцільність використання фольклорного матеріалу в процесі естетичного виховання дітей.
   Фольклор є винятково цінним дидактичним матеріалом в естетичному вихованні молодого покоління. Яскраві образи добра і зла в піснях, казках, приспівках доступні та зрозумілі дітям. Причому казки і пісні діти не просто слухають, вони самі залучаються до казкової гри, вони — учасники і постановники музично-ігрових і вокально-пластичних композицій, казок, лялькових спектаклів.
   Ознайомлення дошкільників з українським народним фольклором необхідно проводити в певній системі: заняття, святкові ранки, бесіди, читання творів, розваги, ігри, праця, малювання, аплікації тощо. Образний світ, витворений за допомогою поетичного слова, життєрадісні почуття, викликані цими образами й органічно злитою з ними мелодією, підпорядкованість виконанню рухів темпоритмові пісні, весела гуртова забава, справжня містерія перевтілень, можливості уособлень в іпостасях звіряток, квітів, рослин, явищ природи — все це створює неповторний художній синтез світовідчувань і світосприйняття, у якому все переплітається, взаємопов'язується, зближується, творить чарівний калейдоскоп, який можливий тільки раз у житті — у дитинстві. Власне, це і є тим, що наші попередники точно називали «Світ Дитини».